Банкрутство підприємства: що відбувається після рішення суду?

Коли підприємство не здатне виконувати свої грошові зобов’язання перед кредиторами та відновити платоспроможність у спосіб, передбачений законом, господарський суд може ухвалити постанову про визнання боржника банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру. Однак таке рішення не означає миттєвого припинення діяльності юридичної особи. Після цього розпочинається процедура ліквідації, визначена законом.

Що таке ліквідаційна процедура?

Ліквідаційна процедура — це завершальна судова процедура у справі про банкрутство, спрямована на виявлення та формування ліквідаційної маси, реалізацію майна банкрута та задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства (далі — КУзПБ), у випадках, передбачених Кодексом, господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.

Для проведення ліквідаційної процедури суд призначає ліквідатора з числа арбітражних керуючих. Згідно зі статтею 61 КУзПБ, ліквідатор здійснює повноваження щодо управління та розпорядження майном банкрута, проводить інвентаризацію активів, формує ліквідаційну масу, вживає заходів щодо пошуку та повернення майна боржника, а також здійснює інші дії, необхідні для проведення ліквідаційної процедури.

Що змінюється після визнання боржника банкрутом?

З дня ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

- припиняються повноваження органів управління банкрута та керівника щодо управління і розпорядження майном підприємства;

- функції з управління та розпорядження майном переходять до ліквідатора;

- господарська діяльність банкрута завершується після закінчення технологічного циклу виробництва продукції (за наявності такої діяльності), крім випадків, необхідних для збереження майна;

- здійснюється інвентаризація та оцінка майна боржника;

- виявляються активи, що належать банкруту;

- проводиться реалізація майна відповідно до вимог законодавства;

- Кошти, отримані від продажу майна, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів.

Що входить до ліквідаційної маси?

Відповідно до статті 62 КУзПБ до складу ліквідаційної маси включаються всі види майнових активів та майнових прав банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури, а також майно, виявлене в ході її проведення.

Саме за рахунок ліквідаційної маси здійснюються розрахунки з кредиторами.

Як захищаються права кредиторів?

Після реалізації майна отримані кошти спрямовуються на покриття витрат, пов’язаних із провадженням у справі про банкрутство, а також на задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Черговість задоволення вимог кредиторів визначена статтею 64 КУзПБ та забезпечує прозорість проведення розрахунків і дотримання прав усіх учасників процедури.

Чим завершується процедура?

Після завершення всіх розрахунків ліквідатор відповідно до статті 65 КУзПБ подає до господарського суду звіт і ліквідаційний баланс банкрута.

За результатами розгляду звіту суд ухвалює рішення про ліквідацію банкрута як юридичної особи та закриває провадження у справі про банкрутство. На підставі судового рішення до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про припинення юридичної особи.

Важливо: визнання підприємства банкрутом не означає автоматичного списання всіх боргів. Розрахунки з кредиторами здійснюються в межах ліквідаційної процедури за рахунок майна боржника та відповідно до встановленої законом черговості.

Таким чином, ліквідаційна процедура є завершальним етапом провадження у справі про банкрутство. Її правове регулювання, закріплене у статтях 58–65 Кодексу України з процедур банкрутства, спрямоване на забезпечення прозорості процедури, справедливого задоволення вимог кредиторів та належного завершення діяльності неплатоспроможного суб’єкта господарювання.