16 Листопада 2026 р.

Державна реєстрація НПА: на що Мін’юст звертає увагу під час правової експертизи

Державна реєстрація НПА: на що Мін’юст звертає увагу під час правової експертизи

Державна реєстрація НПА: на що Мін’юст звертає увагу під час правової експертизи

Які помилки найчастіше допускаються під час підготовки нормативно-правових актів? Чи достатньо правильно відтворити положення закону, щоб акт відповідав вимогам законодавства? Практика державної реєстрації свідчить, що навіть на перший погляд незначні неточності можуть призвести до зауважень органу державної реєстрації. Аналіз роботи міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції за 9 місяців 2026 року засвідчив, що серед проблемних питань залишаються не лише зміст нормативно-правових приписів, а й правильність використання законодавчої термінології, оформлення відсилань до інших актів, узгодженість положень та дотримання вимог нормопроєктувальної техніки. Розглянемо окремі приклади, на які варто звернути увагу суб’єктам нормотворення під час підготовки НПА.

1. Не можна звужувати права та гарантії, передбачені законом

Під час розроблення локальних порядків, інструкцій та інших документів важливо не просто відтворити загальну норму закону, а й зберегти її повний зміст.

Приклади із практики Мін’юсту:

- У порядку складання та подання запитів на публічну інформацію передбачено, що письмовий запит за особу, яка з поважних причин не може подати його самостійно, оформлює відповідальна особа. Водночас перелік таких причин звужено лише до інвалідності, хоча закон передбачає також інші обставини, зокрема обмежені фізичні можливості.

- В іншому порядку визначено лише один спосіб отримання форми запиту на інформацію – безпосередньо в приміщенні відповідного департаменту, хоча закон передбачає можливість отримати її також на офіційному вебсайті розпорядника інформації.

На що звернути увагу: положення локального НПА не повинні обмежувати права осіб або встановлювати додаткові умови їх реалізації порівняно із законом. Якщо закон передбачає декілька можливостей, підзаконний акт не може залишати лише одну з них.

 

2. Процедури та розрахунки мають відповідати встановленим правилам

Особливої уваги потребують нормативно-правові акти, якими регулюються адміністративні процедури, порядок надання послуг, відшкодування витрат та інші питання, для яких законодавством уже визначено конкретний механізм.

Приклади із практики Мін’юсту:

- Під час визначення фактичних витрат на копіювання та друк документів, що надаються за запитами на інформацію, замість витрат на сканування однієї сторінки було передбачено витрати на її виготовлення.

- У порядку відшкодування витрат встановлено, що розрахунок здійснюється за розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату надходження запиту, хоча відповідні урядові норми пов’язують його з датою копіювання або друку документів.

На що звернути увагу: якщо порядок певної процедури вже визначений законом або актом Кабінету Міністрів України, підзаконний НПА має відтворювати саме цей механізм, не змінюючи його етапів, умов, строків чи розрахункових показників.

 

3. Назви, терміни та поняття потрібно звіряти з чинним законодавством

Використання звичних або побутових формулювань замість законодавчо визначених термінів – одна з помилок, які Мін’юст продовжує фіксувати під час аналізу зареєстрованих актів. Серед прикладів, наведених у матеріалах аналізу:

 

Не рекомендується

Правильне формулювання

 

«Юридична адреса»

«Місцезнаходження»

 

«Витяг з Єдиного державного демографічного реєстру» (у контексті підтвердження місця проживання)

«Витяг з реєстру територіальної громади»

 

«Інформаційно-телекомунікаційна система»

«Інформаційно-комунікаційна система»

«Письмова форма» (щодо форми документа)

«Паперова форма»

 

«Електронний вигляд»

«Електронна форма»

«Строк» (коли йдеться про конкретний момент у часі)

«Термін»

 

«Прізвище, ім’я, по батькові»

«Прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)»

 

 

Окремо слід розрізняти поняття «строк» і «термін»: відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строк – це певний період у часі, а термін – певний момент у часі.

На що звернути увагу: перед використанням терміна або назви документа, реєстру чи інформаційної системи необхідно перевірити, як саме вони визначені у відповідному акті вищої юридичної сили. Особливо це важливо під час підготовки форм заяв, переліків документів та умов отримання адміністративних послуг.

 

4. Посилання на нормативно-правові акти мають бути точними та актуальними

Помилки у відсиланнях нерідко виникають під час внесення змін до раніше затверджених порядків або використання положень інших нормативно-правових актів.

Приклади із практики Мін’юсту:

- У преамбулі розпорядчого документа зазначено неправильну дату наказу Міністерства фінансів України, на який здійснюється посилання.

- У тексті НПА наведено неправильний номер статті Закону України «Про доступ до публічної інформації», що регулює відповідне питання.

- Під час посилання на затверджені форми документів не зазначено дату їх державної реєстрації та номер згідно з Державним реєстром нормативно-правових актів.

- Використано назву нормативно-правового акта без урахування змін, якими його було викладено в новій редакції.

На що звернути увагу: перевіряти потрібно не лише назву та номер акта, а й дату його прийняття, актуальну редакцію, правильність зазначення структурної одиниці та, у відповідних випадках, реєстраційні дані. Посилання на акт, який уже змінено, має враховувати ці зміни.

 

5. Усі положення НПА мають бути логічно узгодженими між собою

Навіть якщо кожна окрема норма сформульована правильно, їх невідповідність одна одній може створювати юридичну невизначеність та ускладнювати застосування акта.

Приклади із практики Мін’юсту:

- В одному з порядків передбачено, що звіт про виконання завдань стажування складається у довільній формі, хоча додатком до цього ж акта вже встановлено форму такого звіту.

- В іншому акті підстава для надання матеріальної допомоги, зазначена в тексті пункту, не відповідала змісту та заголовку відповідного розділу.

- Заголовок додатка до порядку не відповідав його назві, наведеній в основному тексті документа.

- У нормативно-правовому акті допущено повторення номера структурної одиниці.

На що звернути увагу: необхідно перевіряти документ як єдине ціле: узгодженість заголовків, основного тексту, додатків, форм документів, переліків та відсилань. Зміни до одного положення мають супроводжуватися перевіркою всіх пов’язаних із ним норм.

 

6. Оформлення документа –це також частина юридичної якості НПА

Зауваження Мін’юсту стосуються не лише змісту правових норм, а й дотримання встановлених правил документування управлінської діяльності.

Серед виявлених недоліків:

- неправильна нумерація абзаців у посиланнях на структурні одиниці НПА (порядкові номери абзаців зазначаються словами, а не цифрами);

- відсутність нумерації сторінок додатків або відмітки «Продовження додатка» на наступних сторінках;

- неправильне оформлення грифа затвердження документа;

- відсутність у грифі затвердження реквізитів розпорядчого документа, яким затверджено попередню редакцію НПА, якщо до нього вносяться зміни шляхом викладення в новій редакції;

- неправильне оформлення відміток на додатках до нормативно-правових актів.

На що звернути увагу: перед поданням документа необхідно перевірити його оформлення відповідно до розділу ІІ Типової інструкції з діловодства, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55.

 

7. Державна реєстрація –це не формальна перевірка документа

Важливо пам’ятати, що правова експертиза під час державної реєстрації охоплює значно ширше коло питань, ніж перевірка відповідності тексту окремим нормам законодавства.

Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, вона передбачає перевірку відповідності НПА Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколам до неї, міжнародним договорам України, зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), а також проведення антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Показовою є практика ІІІ кварталу 2026 року: серед підстав повернення НПА без державної реєстрації для доопрацювання були невідповідність положенням Конвенції та практиці ЄСПЛ, порушення законодавчих приписів, невідповідність термінології актам вищої юридичної сили, неповнота пакета документів та недотримання правил нормопроєктувальної техніки.

Загалом за 9 місяців 2026 року міжрегіональними управліннями повернуто без державної реєстрації для доопрацювання 13 нормативно-правових актів. Із них 8 скасовано суб’єктами нормотворення, а 5 після доопрацювання повторно подано та зареєстровано.

Водночас Мін’юст окремо наголошує: саме повідомлення суб’єкта нормотворення про необхідність приведення вже зареєстрованого НПА у відповідність до законодавства та взяття цієї інформації до відома не означає фактичного усунення порушення. Для виконання цієї вимоги необхідно забезпечити реальне приведення акта у відповідність до законодавства.

Якість нормативно-правового акта визначається не лише тим, наскільки правильно сформульовано його окремі положення. Не менш важливими є їх відповідність актам вищої юридичної сили, узгодженість між собою, точність термінології, коректність посилань та дотримання вимог до оформлення документа. Тому підготовка НПА потребує комплексного опрацювання – від аналізу правових підстав його прийняття до перевірки кожної структурної одиниці та додатка. Акцентуючи увагу на цих питаннях, Управління прагне сприяти підвищенню якості нормотворчої діяльності, надавати суб’єктам нормотворення практичні орієнтири під час підготовки нормативно-правових актів та запобігати типовим помилкам ще на етапі їх розроблення. Такий підхід сприятиме зменшенню кількості недоліків у документах, що подаються на державну реєстрацію, та забезпеченню належної якості нормативно-правових актів.