Міжвідомчий характер нормативно-правових актів: як визначити?

Відповідно до законодавства України нормативно-правові акти підлягають державній реєстрації, зокрема, у разі, якщо вони зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, а також містять норми права. Міжвідомчий характер нормативно-правового акта визначається, зокрема, тим, що його дія поширюється не лише на орган, який його видав, а й на інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, що не належать до сфери його управління.

 

Ознаками міжвідомчого характеру можуть бути, зокрема:

- встановлення обов’язкових правил поведінки для інших органів чи суб’єктів;

- регулювання відносин за участю кількох органів або сфер діяльності;

- поширення дії на юридичних осіб або громадян поза межами органу-розробника;

- визначення порядку взаємодії між різними суб’єктами.

 

Практичний аспект

У разі якщо нормативно-правовий акт:

— є обов’язковим для виконання іншими органами або організаціями;

— виходить за межі внутрішньої діяльності органу,

 

Це може свідчити про міжвідомчий характер і необхідність державної реєстрації в органах юстиції. Водночас акти, що регулюють виключно внутрішньоорганізаційні питання діяльності органу, міжвідомчого характеру не мають. Рекомендуємо звертати увагу на правильне визначення характеру нормативно-правових актів, оскільки це впливає на необхідність їх державної реєстрації та подальшого застосування.

 

Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України рекомендує суб’єктам нормотворення під час підготовки нормативно-правових актів здійснювати попередній аналіз їх змісту на предмет наявності міжвідомчого характеру.